Новини

Кращий спортсмен року Василь Федоришин: "Перемогти в номінації і отримати автомобіль - кращий подарунок на мій день народження!"

Василь Федоришин  - срібний призер чемпіонату світу, бронзовий призер чемпіонату Європи з вільної боротьби, за версією НОК України був визнаний Кращим спортсменом 2010 року. На ювілейній церемонії нагородження "Герої спортивного року", Василь отримав у подарунок від Фонду Бориса Колеснікова автомобіль Hyundai. Своїми враженнями і планами на майбутнє спортсмен поділився з представниками Фонду в невеликому інтерв'ю.

Василю, щиро вітаємо Вас із званням Кращого спортсмена року. Які у Вас були відчуття, коли дізналися про перемогу? 
В першу чергу це, звичайно, велика радість. В день нагородження у мене був День народження, мені виповнилося 30 років. Тому першою моєю думкою, після того, як назвали моє прізвище, і оголосили про приз від Фонду - було: "Це кращий подарунок на мій день народження"!

Я навіть не чекав, що стану Кращим спортсменом, і, тим більше що буде такий приз. На захід збирався в поспіху. В день проведення церемонії нагородженні я тільки повернувся з Чемпіонату Європи. У мене було всього 2 години після приземлення літака для того, щоб помитися і переодягнутися в костюм.

Які у Вас спортивні плани на майбутнє?
Чемпіонат Європи, з якого ми повернулися, - це і був одним з етапів підготовки до Чемпіонату Світу.  На Чемпіонаті Світу я здобуватиму ліцензію для участі в Олімпійських іграх.

У Вас є своя власна формула успіху?
Вона складається з дуже великої кількості деталей. Але якщо виділяти головне, то це - віра у свої сили. Обов'язково! Віра, в те, що ти робиш. Коли є мета, ти чітко знаєш, чого ти хочеш і віриш, що бажане збудеться - це один з основних критеріїв досягнення успіху.

Перед тим, як виходити на бій, Ви уявляєте собі, що Ви вже перемогли?
На кожного свого суперника я налаштовуюсь по-різному. Тут є тонка грань. Якщо постійно уявляти собі, що ти вже переміг, це може відсунути твою реальну перемогу. Треба просто вірити, що ти сильніший.

А яке Ваше найвизначніше досягнення?
У спорті - це срібло на Олімпійських іграх в Пекіні. Я тоді зайняв друге місце і всього за крок зупинився до здійснення своєї заповітної мрії. А в житті найвизначніша подія - це народження сина Олександра. Він народився у березні 2010 року, якраз виконався рік.

Ви б хотіли, щоб Ваш син теж став спортсменом?
Після того, як я 23 роки пробув в спорті, все трохи по-іншому оцінюється. У наших спортсменів - дуже важкий хліб. Тому, чи хочу я своїй дитині побажати того ж... я ще подумаю 10 разів. Я думаю, що, по-перше, син сам вирішуватиме, ким стати в житті. Напевно, мені б хотілося, щоб він займався розумовою роботою, а не фізичною, і розумом заробляв собі на життя. Але якщо вирішить іти в спорт -  ми підтримаємо таке його рішення і допоможемо стати на ноги. Головне, щоб син був щасливим і здоровим. Усе інше - додасться.

Щоб Ви побажали нашій сьогоднішній українській молоді?
Терпіння і працьовитість. Якщо, наприклад, говорити про спорт, дуже часто зустрічається, що молоді спортсмени хочуть все і відразу. І багато хто розчаровується. Тому, щоб домагатися цілей, потрібне терпіння, треба багато працювати. І перемога обов'язково прийде!