Новини

Кращий спортсмен року Олександр Усик: «Якщо хочеш бути чемпіоном завтра, потрібно працювати над цим сьогодні!»

Олександр Усик - український боксер-любитель, Заслужений майстер спорту України, чемпіон світу та Європи серед любителів, чемпіон України, учасник Олімпійських ігор 2008 (Пекін, Китай) за версією НОК України був визнаний Кращим спортсменом 2011 року. На ювілейній церемонії нагородження «Герої спортивного року» Олександр отримав у подарунок від Фонду Бориса Колеснікова автомобіль Hyundai Elantra. Своїми враженнями та планами на майбутнє спортсмен поділився з представниками Фонду в невеликому інтерв'ю.

Олександре, щиро вітаємо Вас зі званням Кращого спортсмена року. Які у Вас були відчуття, коли дізналися про перемогу?

В день церемонії нагородження я запізнювався на потяг. Я приїхав зі зборів у Київ, але мені дуже хотілося додому, і я постійно поглядав на годинник, думав, чи скоро буде номінація «Кращий спортсмен». Коли Сергій Назарович Бубка назвав моє прізвище, я видихнув з полегшенням. Я не їхав зі стовідсотковою впевненістю, що виграю. Але, слава Богу, я виграв.

Як Ви прийшли у спорт? Чому Ви для себе обрали бокс?

Мені з дитинства подобався бокс. Я часто дивився його по телевізору, знаєте, мені здавалося, що це спорт справжніх чоловіків. У 15 років я почав ходити в секцію боксу. Тоді мені просто хотілося навчитися для того щоб у дворі хвалитися, що я боксер. А доля розпорядилася так, що я залишився в цьому спорті, й тепер - це невід'ємна частина мого життя.

А яке Ваше найбільше досягнення в спортивній кар'єрі?

Я думаю, що великим досягненням можна назвати те, що я вдруге потрапив на Олімпійські Ігри, тобто вже завоював ліцензію. Олімпійські Ігри - це щось. Коли я виходив перший раз в Пекіні, у мене була ейфорія, в той момент я не розумів, де я знаходжуся. Я не уявляю, що буде в Англії, але я думаю, що і там я буду йти з відкритим ротом і думати «Нічого собі! Потрапили так потрапили».

Які у Вас плани на майбутнє після Олімпіади в Англії?

Якщо добре виступлю в Лондоні, то близько двох місяців буду відпочивати. Ми з друзями збиралися взяти дружин і дітей і спокійно відпочити сім'ями. А далі буде видно. На майбутнє ми не загадуємо, будемо вирішувати проблеми по мірі їх надходження.

У Вас є своя власна формула успіху? Перед тим, як виходити на бій, Ви уявляєте собі, що Ви вже перемогли?

Ні, я просто готуюся до цього. Я не думаю перед боями про те, що мені потрібно зробити. Я уважно слухаю те, що мені каже мій тренер. На даний момент я працюю з Ломаченко Анатолієм Миколайовичем і Сосновським Дмитром Дмитровичем. Я молюся перед кожним боєм і виходжу з хресним знаменем, оскількия православна віруюча людина. Я ніколи не називаю себе сильним або красенем, мені навіть, чомусь соромно, коли мене хвалять, стає якось не по собі.

Я знаю, що цей автомобіль Ви будете дарувати дружині. Ви вже маєте власний?

Так, у мене є автомобіль. Дружина теж водить, я долучив її до цього заняття. Я їй казав, що коли зароблю, куплю їй машину. Вона вже отримала права і навіть трохи їздила на моїй автівці. Але за словами дружини, коли вона сідає в мою машину, то відчуває, що вона не її, а моя. Зате тепер дружина знає, що цей автомобіль я подарую їй. Коли оголосили номінацію на Кращого спортсмена року, вона сказала, жартуючи: «Якщо ти не виграєш, я не знаю, що тобі зроблю!». Звичайно ж, вона дуже зраділа моїй перемозі. Вона була присутня на церемонії нагородження, було дуже приємно.

Щоб Ви побажали сучасній українській молоді?

Я вважаю, що потрібно позитивно дивитися на речі. Я, наприклад, з будь-якого «погано» можу зробити «добре». Треба прагнути до чогось, ставити собі мету і досягати її. Життя не таке вже й довге. Якщо хочеш бути чемпіоном завтра, потрібно працювати над цим сьогодні.